У минулім вівторку пережила вибух. Перкалаба обільно бризкаласи радістю і щістям. Дзига додала оборотів. Тислись між столічків у проході. Дєвучки з тацями штурхалися ліктями. Я з блондінко зачали танок, потім сидячі підтягнулися. Якісь молодиці обступили Гриця і давай його до голяса роздягати. Я теж хапнула за футболку, але потім подумала нашо
( Read more... )
Займалася випробуваннями свого вестибуляру на карусельках. Зробила кілька кіл за баранкою "Веселих гірок" і зрозуміла, що відчуття уже не ті, що колись. Бувало, я по кілька заходів штурмувала різнобарвний потяг і незмінний ось уже на протязі кількох десятиліть дядечко-диспетчер, який тисне на кнопку "повний вперед", дарував мені малій можливість
( Read more... )
До вашої уваги стара оповідка у новій редакції - виправлена і доповнена, як зазвичай кажуть у таких випадках. Первинна версія писалася аби було. Вона слугуватиме мені за кістяк, котрий поволі обростатиме все новими деталями.
Забагнулося мені якось на чотири дні стати суспільно корисною і з цією метою я подалася у волонтери Літературного фестивалю.
( Read more... )
Роботи із проекту «Його сни» відомого львівського фотохудожника Юрка Дячишина цілий місяць провисіли у галереї мистецького об’єднання «Дзиґа». Матеріал збирався кілька років. Центральним персонажем фотоінсталяцій є волоцюга, хоча із житлом. Завдяки такій незвичній авторській ідеї, виставка зумовила чималий інтерес у відвідувачів. Для пересічної
( Read more... )